Не зважаючи на численні застереження лікарів, фахівців санепідемстанції та працівників МінНС у пресі, по телебаченню та радіо, на столах наших громадян все-таки з’являються страви з грибів. Проте вживання грибних страв стає ризикованою справою, яка усе частіше закінчується трагічно. Люди гинуть як від отрути свіжозібраних грибів, так і після вживання сушених та консервованих.

За природну унікальність Кіровоградщину називають “перлиною степу”. Ліси у нашій області займають лише 6,5 відсотків території, проте гриби кіровоградці збирають скрізь: у власних садках, лісосмугах, міських парках, понад залізничним полотном тощо. Не складно догадатися, якими будуть гриби, зібрані у місцях звалищ (а саме на них перетворилися наші лісосмуги, пустирі), складів з хімічними відходами, які забруднюють ґрунтові води.

Не заперечую, що тихе полювання, як ще називають збирання грибів, - гарний спосіб релаксації. Проте не слід забувати і про власне благополуччя: як на мене, жоден найсмачніший делікатес не вартий болю і страждань, які доводиться пережити у разі отруєння грибами.

Як зазначає перший заступник начальника ГУМНС України в Кіровоградській області підполковник внутрішньої служби Віталій Миронюк, пік харчових отруєнь дикорослими грибами припадає, як правило, на липень-жовтень, тобто на період інтенсивної вегетації грибів у степовій зоні Кіровоградщини. Високому показнику захворюваності сприяють кліматичні умови: вологе літо та тепла осінь.

Найбільше ж вражає невігластво наших громадян, які свідомо не дослухаються порад фахівців і кладуть до кошиків гриби, яких іноді навіть не знають.

Лише три дні липня минулого року поклали до реанімаційних відділень лікарень області 14 людей. Особливо вразив один випадок, коли дві родини з Олександрії, назбиравши грибів у Звенигородському лісі, самі незчулися, як опинилися у відділенні інтенсивної терапії, у тому числі півторарічний син і 14-річна донька.

Успіх лікування, стверджують лікарі, на 80 відсотків визначається тим, чи вдасться з перших хвилин встановити, якими грибами отруїлися пацієнти, тому що отруйні речовини у кожного гриба різні, і, відповідно, протиотрута теж. Тому одне з перших запитань, яке поставили лікарі постраждалим: “Які гриби ви вживали?”. Хворі лише знизували плечима: “Різні...”. Люди не знали, навіть які гриби були на їхньому столі. Згодом аналізи вказали, що отруєння спричинила бліда поганка. Вона містить одну з найсильніших отрут рослинного походження, котра спричиняє гостру печінково-ниркову недостатність. Дуже прикро, але постраждали від батьківської легковажності і діти, які перебували у реанімаційному відділенні районної лікарні у важкому стані, а згодом були переведені до дитячої обласної лікарні.

Таке отруєння може мати серйозні наслідки. Лікування обходиться теж недешево - від 500 гривень на добу. Чи не краще на ці гроші купити грибів у магазині? Смачно і без ризику.

Цьогорічне посушливе літо не спричинило “грибного буму” у нашому регіоні. Проте впродовж вересня і частину жовтня, за даними облСЕС, гриби все-таки “вполювали” 21 жертву. П’ятеро з них - діти, для організму яких згаданий продукт не представляє жодної користі, більше того не засвоюється, а іноді - навіть дуже шкідливий.

Часто повторюють, що гриби - це їжа малозабезпечених. Мовляв, люди цієї категорії найчастіше труяться грибами. До реанімації ЦРЛ міста Гайворона Кіровоградської області потрапила родина з трьох осіб - мати та двоє дітей. Особливого достатку у сімї не було, на утриманні 32-річної жінки її батьки, 14-річний син та 10-річна донька. Невідомо, як часто у цій сімї збирали гриби і чи були взагалі знайомі з правилами “тихого полювання”, але цього разу Наталя, з її власних слів, назбирала у лісі і приготувала на вечерю (проварила, а потім підсмажила) невідомі їй гриби. Їли їх лише діти і вона сама - батьки відмовилися. Першою відчула себе зле сама господиня, потім погіршився стан у її сина й доньки. Після обстеження їх одразу ж доставили до районної лікарні. Після шести днів перебування у лікарні мати та син все ще були у тяжкому стані, 10-річна дівчинка померла.   

Були у нашій практиці й такі “турботливі” батьки, які поївши самі грибів, напоїли юшкою-відваром немовля. Не складно догадатися, що усе скінчилося лікарняною палатою.

Ще одне подружжя, також з Олександрії, у вересні цього року назбирали у власному садку, як вони гадали, рядовки сірої. А виявилося, що “смакували” за вечерею звичайною блідою поганкою. Обидва потрапили до лікарні, де жінка невдовзі померла.

Кажуть, краще вчитися на чужих помилках. Але, як не прикро, і самі горе-грибники не каються: все одно йдуть до лісу, збирають гриби і труяться.

“Нині екологія така, що й досвідчений грибник, який знає кожен грибочок, що поклав до кошика, не може бути впевненим у тому, що після споживання “впольованих” лісових делікатесів, не опиниться у палаті реанімації. Що вже говорити про нашу степову Кіровоградщину, де до цього часу на 219 складах, половина з яких у незадовільному і напівзруйнованому стані, зберігається більше тисячі тонн заборонених та непридатних до використання засобів захисту рослин, пестицидів і агрохімікатів, які отруюють ґрунти та ґрунтові води. Додайте сюди стихійні звалища, викиди промислових підприємств та автотранспорту. А гриби, це відомо навіть школяреві, - екологічна губка, яка всотує всю отруту, якою щедро напоєна сьогодні наша земля” - підкреслює Віталій Григорович.

На жаль, досвід показує, що не можна заборонити людям споживати гриби, а відповідно й надалі не можна виключати можливості отруєння. Один з постраждалих мешканців тієї ж Олександрії - 37-літній чоловік, коли представники обласного телебачення брали у нього інтерв’ю просто на лікарняному ліжку, не без долі зухвалості заявив: “Збирав, їв, буду збирати і буду їсти!!!”.

Ірина Левочко

прес-служба ГУМНС України в Кіровоградській області